Програма з української мови 

 

      На іспиті з української мови (диктант) абітурієнти до вищих начальних закладів І-ІІ рівня акредитації повинні показати:

-   чіткі знання правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування;

-   уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації;

-   уміння належним чином оформляти роботу;

-  впевнено володіти мовленнєвими і навичками, передбаченими програмою, вміння їх використовувати при написанні письмової роботи.

 

    Програма з української мови для абітурієнтів до вищих навчальних закладів у 2014 навчальному році складається із 3-ох розділів. Перший із них являє собою перелік основних правил з розділів: «Фонетика», «Графіка», «Орфографія», якими повинен володіти абітурієнт (вміти правильно їх використовувати під час писання письмової роботи з української мови).

У другому розділі подаються основні правила з розділу «Морфологія», зокрема, особливості відмінювання та правопису самостійних і службових частин мови.

У третьому розділі «Синтаксис та пунктуація» подаються основні правила щодо синтаксичної будови речень, усіх типів розділових знаків та основних правил їх розставлення.

 

І. РОЗДІЛ «Фонетика». «Графіка». «Орфографія». 

  1.      Фонетичний аналіз слова.
  2.      Українська абетка.
  3.      Літери г, ґ.
  4.      Зміни приголосних при їх збігу.
  5.      Чергування голосних
  6.      Чергування приголосних.
  7.      Позиційне чергування.
  8.      Спрощення в групах приголосних.
  9.      Уподібнення приголосних подвоєння та подовження приголосних на письмі.
  10.      Правопис –и та –і в основах слів.
  11.      Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах.
  12.      Позначення м’якості приголосних.
  13.      Вживання –ь, -ьо, -йо та апострофа.
  14.      Складні випадки правопису слів іншомовного походження.
  15.      Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження.
  16.      Передавання на письмі іншомовних власних назв.
  17.      Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв.
  18.      Написання складних слів разом, окремо та через дефіс.
  19.      Вживання великої літери і лапок.
  20.      Правила переносу. 

ІІ.  Розділ «Морфологія» 

  1.      Іменник як частина мови. Особливості відмінювання та правопис відмінкових закінчень іменників.
  2.      Прикметник як частина мови. Особливості відмінювання та правопис прикметників та дієприкметників.
  3.      Займенник як частина мови. Особливості відмінювання та правопис займенників.
  4.      Числівник як частина мови. Зв’язок кількісних числівників з іменником.
  5.      Прислівник як частина мови. Правопис прислівників, складних слів.
  6.      Частка як службова частина мови. Правопис частки не з різними частинами мови.
  7.      Правопис службових частин мови. 

ІІІ.  Розділ «Синтаксис і пунктуація» 

  1.      Просте речення.

-         Види речень за метою висловлювання.

-         Окличні речення.

-         Речення двоскладні та односкладні.

-         Класифікація простих односкладних речень.

-         Порядок слів у реченні. Логічний наголос.

-         Підмет і присудок як головні члени речення. Тире між підметом і присудком.

  1.      Другорядні члени речення.

-         Узгоджене і неузгоджене означення.

-         Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки.

-         Додаток прямий і непрямий.

-         Види обставин (за значенням).

-         Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.

-         Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.

  1.      Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим та змішаними типом зв’язку).

-         Інтонація речень з однорідними членами речення.

-         Кома між однорідними членами речення.

-         Речення з кількома рядами однорідних членів.

-         Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами речення.

-         Двокрапка і тире при узагальнюючих слова у реченнях з однорідними членами речення.

-         Звертання поширені і непоширені. Розділові знаки при звертанні.

-         Звертання. Клична форма відмінка в реченнях зі звертанням.

-         Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них.

-         Відокремлені члени речення (прикладки, означення, додатки, обставини). Розділові знаки при відокремлених уточнюючих членах речення.

-         Пряма і непряма мова як способи передачі чужої мови. Розділові знаки при прямій мові.

-         Цитата. Діалог. Розділові знаки при цитаті та діалозі.

  1.      Складне речення.

-         Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку.

-         Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному.

-         Інтонація та розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

-         Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому.

-         Сполучники підрядності й сполучні слова. Інтонація. Головне й підрядне речення. Розділові знаки між ними.

-         Основні види підрядних речень. Означальні підрядні речення.

-         З’ясувальні підрядні речення.

-         Складнопідрядні речення з підрядними обставинами (місця, часу, способу дії і ступеня, порівняльні речення і порівняльні звороти, речення причини мети, умови та наслідкові, допустові речення).

-         Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Розділові знаки при них.

-          Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між простими реченнями в безсполучниковому складному. Інтонація. Значення одночасності дії. Розділові знаки. Кома.

-         Пояснювальний зв’язок у безсполучниковому складному реченні. Причиновий зв’язок. Двокрапка. Умовний, протиставний, наслідковий зв’язок у безсполучниковому складному реченні. Швидка зміна подій. Тире.

-         Крапка з комою між простими реченнями у безсполучниковому складному.

-         Складне речення з різними видами зв’язку (сурядним і підрядним). правила розстав ноки розділових знаків у складному реченні.  

 

ІV. Основні вміння і навички 

         Абітурієнт повинен вміти:

-         правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та застосовувати їх до конкретної мовної одиниці (слова, морфеми, форми, синтаксичної конструкції);

-         глибоко та усвідомлено знати норми української мови, закріплені правилами орфографії та пунктуації в «Українському правописі», в довідниках з правопису, підручниках української мови для загальноосвітніх навчальних закладів;

-         ставити розділові знаки відповідно до правил пунктуації у реченнях різних за будовою;

-         каліграфічно оформляти роботу. 

 

Література 

  1.      Зубков М. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Х., 2008. – 349 с.
  2.      Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. 1- клас. – К.: Генуа, 2010. – 219 с.
  3.      Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 10 класу. Профільний рівень. – К.: Освіта, 2010. – 416 с.
  4.      Олійник О. Українська мова. Підручник для 10-11 кл. середньої школи. – 5-те вид. – К.: Вікторія, 2003. – 448 с.
  5.      Шевелєва Л.Л. Український правопис у таблицях. – Х.: Світ дитинства, 2010. – 87 с.

 

 

 

Останні новини

Посилання

Урядова Гаряча Лінія
Міністерство Освіти і Науки України
Департамент науки і освіти Харківської ОДА
Харківський національний університет міського господарства
Харківський національний університет міського господарства
«    Октябрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

Архів